«Місто моє сонячне»: автор славетної пісні Віталій Рогожа зустрічає свій ювілей

«Місто моє сонячне»: автор славетної пісні Віталій Рогожа зустрічає свій ювілей

У когорті знаних миколаївських літераторів особливе місце належить Віталію Рогожі ‒ відомому прозаїку, поету, драматургу, заступнику голови Миколаївської філії Національної спілки письменників України. 24 листопада митець зустрічає свій 75-й, ювілейний день народження.

Сам герой нашої оповіді вважає, на творчому шляху йому дуже пощастило зі справжніми наставниками, зокрема, маючи на увазі, легендарну вже для української літератури постать ‒ відомого миколаївця, поета, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитра Креміня.

«…Так складалося, що я скоріш за все і не пішов би до спілки письменників. Але доля звела мене з Дмитром Кременем… Сьогодні, згадуючи ті наші перші випадкові зустрічі, я твердо переконаний, що вони для мене були Божим провидінням! Зрозуміло, я зустрівся з Дмитром не школярем чи студентом, я мав якусь базу, бо перші ази літературної творчості отримав ще у літоб’єднанні. То був час, коли поряд працювали і творили Олександр Сизоненко, Михайло Божаткін, Вячеслав Качурін, Єміль Январьов, Микола Цибулько. Ми з Іваном Довгополим, який привів мене до літоб’єднання, тоді кораблебудівники, жовтороті у спеціальності, а ще більше у літературі. Але зайшовши в ту ріку, я не зміг вийти з неї…Тому, письменником я став, пройшовши школу Дмитра Креміня», ‒ згадує Віталій Рогожа у нарисі «Дмитро Дмитрович Кремінь. Слово за побратима».

Знайомство широкого загалу читачів з творчістю письменника відбулося завдяки історичній трилогії «Запороги», що складається з романів «Петро Сагайдачний», «Богдан Хмельницький» та «Іван Мазепа». Перша частина ‒ «Петро Сагайдачний» – була відзначена Президентською премією у 2016-му році. А роман «Іван Мазепа» ‒ відзнакою «Срібні клейноди родини Мазеп». У передвоєнний час вийшли перша і друга книги роману-трагедії «На зламі імперій»: «Не віддаймо Україну нікому!» та «Голгофа Українського народу».

У рецензії до трилогії «Запороги», що має назву «Інтерпретація боротьби за власну державу», кандидат філологічних наук, доцент Людмила Старовойт зазначає:

«Сьогодні, коли частина території нашої держави тимчасово окупована Російською федерацією, коли анексовано Крим, книги Віталія Рогожі набувають неабиякої актуальності, бо розвінчують значну кількість історичних міфів, служать святій справі виховання патріотичних почуттів українців. Його романи … створені на основі історичних документів і певною мірою закривають ті лакуни, які існували до цього часу».

Наразі Віталієм Дмитровичем завершена робота і над третьою частиною ‒ «До перемоги або до скону». Нині письменник працює над романом, де будуть описані часи воєнного лихоліття, свідком яких вже є він сам. Як зазначає сам автор, за цей час написано три монографії, дві ліричні повісті, п’ять драматичних творів, два кіносценарії. Сьогодні значна частина творчого доробку Віталія Рогожі ‒ повісті, драматичні твори і кіносценарії ‒ ще не надруковані, адже процес відбувається за кошти автора.

Окрема ланка діяльності письменника ‒ підтримка літераторів-початківців. Пан Віталій є автором рецензій до двадцять шостого видання літературно-творчого об’єднання «Стапель» Чорноморського суднобудівного заводу під назвою «Плеяды «Стапеля» та збірки поезій молодої поетки, письменниці й перекладачки Дарини Березіної «Віночок сонетів».

Для миколаївських меломанів Віталій Рогожа більше відомий як автор мелодійних ліричних пісень, адже понад п’ятдесят його віршів покладені на музику і нерідко лунають в ефірі радіо «Рідна вулиця». Віршем і прозою митець завжди відкрито висловлює свою громадянську позицію:

«…Я з піснею вітром по світу майну –

Де син мій щодня зупиняє війну!

Там з півночі вітер, ненависть і біль,

Лиш може зцілити трава звіробій!

Він плакав від горя на рідній землі,

Де квіти цвіли ‒ там дитячі жалі…

Та пісню згадав, знову голос зміцнів –

І зброю підняв на своїх ворогів!

Сини і доньки України!

Для нас настав славетний час. –

І доля кожного із нас,

Над цілим Світом возсіяє!

Та Божим словом запалає, –

Вогонь сердець, який не згас!

І сила нашого народу

Возродить Гідність і Свободу!

Свята любов до Батьківщини –

Навічно послана Творцем!

Весняним ранком морок згине,

Перед святим Його лицем!

І буде вічно Україна!

Як Божа Правда на землі. –

Вона і в місті і в селі,

По всій країні запанує!

І щирим співом алілуя, –

Звучить хорал її зорі…

Живи, оновлена державо!

Хай буде мир і буде Слава!»

Шановний пане Віталію, щиро вітаємо Вас із 75-річчям! Бажаємо й надалі невичерпного потоку натхнення і невгамовної спраги до написання захоплюючих творів. Нехай Вас завжди зігрівають шана й увага прихильників, а доля ще довго обдаровує щасливим і насиченим гарними подіями життям!