Програма охорони культурної спадщини міста Миколаєва на 2016-2019 роки

Рішення Миколаївської міської ради  21 грудня 2018  № 49/19 про продовження терміну дії та внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 05.04.2016 № 4/9 «Про затвердження Програми охорони культурної спадщини міста Миколаєва на 2016-2018 роки»

Програма охорони культурної спадщини міста Миколаєва на 2016-2018 роки (далі – Програма) розроблена для продовження позитивних зрушень у ході виконання Програми на 2011-2015 роки та з урахуванням того, що у сучасному контексті охорона об’єктів культурної спадщини м. Миколаєва як частини культурного надбання України в цілому є надзвичайно важливим та одним з пріоритетних завдань для органів місцевого самоврядування.

В її основу покладені вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про охорону археологічної спадщини», інших нормативно-правових актів, а також положення державних та обласних програм у пам’яткоохоронній галузі.

Програма спрямована на вдосконалення організаційних, матеріально-технічних засад та пошуку нових дієвих форм у сфері охорони культурної спадщини м. Миколаєва задля перешкоджанню порушення законодавства відносно пам’яток та історичних ареалів. Крім того, надзвичайно важливим на сьогодні є реалізація дієвих методів залучення громадськості до збереженні культурного надбання Миколаєва.

Миколаїв – одне з небагатьох міст, яке зберегло не тільки численні об’єкти культурної спадщини, а й історичну планувальну структуру центральної частини. Історія заснування, етапів розвитку та становлення втілилась у повсякдення через збережену в матеріальних пам’ятках історичну пам’ять.

Станом на 01.11.2015 у м. Миколаєві, яке постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 входить до Списку історичних населених місць України, на державному обліку знаходиться 353 об’єкти культурної спадщини, у тому числі 15 національного значення.

Реалізація попередньої Програми охорони культурної спадщини міста  Миколаєва на 2011-2015 роки дала змогу забезпечити ремонт та реставрацію пам’яток, дослідження пам’яток археології, відкриття нових об’єктів монументальної пропаганди на честь видатних особистостей та історичних подій, а також сприяла поглибленню знань миколаївців про рідне місто.

Одним з головних напрямків у виконанні цієї програми було збереження існуючих пам’яток. За результатами проведення ремонтно-реставраційних робіт за рахунок різних джерел фінансування, левова доля якого була виділена з міського бюджету, вдалось відремонтувати 38 пам’яток. Це скоротило кількість пам’яток, які потребують ремонту, зі 113 до 75. Згідно з нижченаведеною таблицею фінансування цих робіт у 2011-2015 роках було таким:

(тис. грн.)

Джерела фінансування	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2015 рік
Державний бюджет	17367,1	–	–	–	–
Бюджет області	553,5	–	97,3	150,3	1706,8
Бюджет міста	456,1	996,7	502,6	305,0	1635,7
Інші кошти	3702,0	137,0	59,5	50,0	28,0
Усього	22138,0	1113,7	659,4	505,3	3356,0

 

Однак, обсяги усіх джерел фінансування були значно меншими проти запланованих на виконання заходів з реставрації пам’яток у 2011-2015 роках, і саме цей системний брак коштів не дозволив здійснити великі реставраційні проекти. Внаслідок цього більшість значних пам’яток міста продовжують руйнуватися. Склалася ситуація, коли в більшості випадків збудувати новий об’єкт значно дешевше, ніж реставрувати існуючий, тому інвестиції, як правило, працюють не на збереження, а на знищення пам’яток. Разом з тим, втрати культурних цінностей, нерухомої спадщини, історичного вигляду міста є незворотними і непоправними. Будь-які втрати культурної спадщини неминуче відображаються на нинішньому та прийдешніх поколіннях, приводячи до духовного жебрацтва, фальсифікації історії, втрат історичної пам’яті, знищення інтелектуального та творчого потенціалу суспільства в цілому. Вони не можуть бути компенсовані ані створенням нових визначних творів, ані розвитком культури в цілому. Тому для заохочення фізичних та юридичних осіб до участі у фінансуванні заходів зі збереження культурної спадщини необхідно негайно вирішувати питання на законодавчому рівні, наприклад, наданням їм відповідних пільг.

Іншим напрямком була робота щодо збору та обробки інформації як про існуючі, так і про щойно виявлені пам’ятки. Так, через тісну співпрацю з музеями, архівними установами і бібліотеками міста, окремими управліннями міської ради та підпорядкованими їм підприємствам вдалось зібрати дані для укладання науково-облікової документації на 221 пам’ятку та 19 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Однак, система виявлення об’єктів культурної спадщини потребує перегляду: поняття «пам’ятка» – походить від слова «пам’ять», отже, треба включати в перелік пам’яток не тільки будівельні об’єкти, а пам’ятні місця, ландшафти, об’єкти, пов’язані з життям та діяльністю видатних осіб. З метою залучення до туристичних маршрутів необхідно розпочати роботу з музеєфікації об’єктів культурної спадщини, у тому числі археологічних.

Протягом 2011-2015 років за ініціативи небайдужих городян, громадських організацій та спілок у місті встановлено 3 пам’ятники та 30 меморіальних дощок, які увічнюють пам’ять про визначні події та особистості в історії міста та України. Слід зазначити, що всі пам’ятники та більша частина меморіальних дощок були виготовлені за рахунок залучених коштів.

У цілому стан пам’яткоохоронної справи у м. Миколаєві, культурна спадщина якого є невід’ємною частиною культурного надбання України, потребує вдосконалення та розвитку, а увага до збереження культурної спадщини, до використання тих ресурсів, які вона дає для розвитку туризму, освіти, для економічного відродження громади міста має бути подвійна, адже сьогодні пам’ятки історії та культури також стали об’єктами соціального захисту.

Саме на збереження культурної спадщини міста, його історичного середовища, перетворення їх на ключовий чинник формування національної свідомості, патріотизму, економічного та господарчого відродження міста спрямована Програма.