Південь України… Гостинно розкриваєш ти свої обійми для усіх, хто бажає насолодитися твоїм неповторним колоритом. У строкатому буянні культур, звичаїв і традицій ти став затишною домівкою для багатьох людей. Під мирним небом України вони насичували джерела духовності цієї землі найкращими проявами духу людського, що і донині передаються від діда-прадіда…

Коріння роду миколаївської майстрині Джимілі Рури увібрало в себе традиції української та азербайджанської культур. Більше ніж пів століття як для цієї родини рідними стали затишні вулички південного Миколаєва, що розкинувся на мальовничих берегах Південного Бугу та Інгулу. Тут дівчинка народилася, навчалася жити, дружити, кохати. У затишній вітальні рідного дому тихими вечорами маленька Джиміля полюбляла спостерігати, як в умілих руках мами за допомогою звичайного гачка народжуються дивовижні іграшки амігурумі.

В Японії у такий спосіб місцеві жінки передавали малечі свої побажання благополуччя й радості. Джиміля, дивлячись на мамині роботи, й сама залюбки пізнавала основи цієї дивовижної техніки, що дарує радість. Разом вони виготовляли м’які іграшки, створювали одяг для ляльок та інші поробки. А будучи вже дорослою, жінка із насолодою виплітала амігурумі для своєї донечки, друзів і знайомих. Іграшки, сповнені добра й позитиву, швидко розліталися по всій Україні. Колекція виробів майстрині поповнилася нещодавно також і каркасними в’язаними ляльками, що стали яскравими прикрасами приватних колекцій. Уже понад 8 років майстриня передає таємниці творчого досвіду дітям, які навчаються мистецтву моделювання іграшки на міській станції юних техніків.

«Із початком війни пані Джиміля разом із донькою виїхали до Польщі. Аби якось відволіктися від переживань, жінка звернулася до місцевих волонтерів і запропонувала посильну допомогу. Майстрині доручили підготувати майстер-клас, що відображатиме культуру і традиції України. Ляльки-мотанки від Джимілі Рури стали яскравими прикрасами благодійних ярмарків, виставок, родинних проєктів. Майстерність мисткині оцінили організатори і запросили її працювати в українській школі, де навчаються польські діти, а також діти-біженці з України», ‒ розповіла голова культурно-мистецької асоціації «Арт-спокуса», заслужена працівниця культури України Валентина Кривцова.

Сьогодні пані Джиміля залюбки ділиться з польськими школярами таємницями мистецтва української народної ляльки-мотанки. А ще ‒ усім серцем прагне повернутися до рідного Миколаєва, затишного, провіяного усіма південними вітрами, а головне ‒ мирного. Так і буде! Все буде ‒ Україна!

На світлинах ‒ роботи Джимілі Рури.

Зображення запису ‒ Джиміля Рура, майстриня-лялькарка.