Сьогодні минуло рівно півроку, як перестало битися серце Поета…

25 травня 2019 року пішов з життя відомий український поет, публіцист, есеїст, перекладач, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Шевченківської премії Дмитро Дмитрович Кремінь.

Плине час, але біль на душі на вщухає. Коли відходять у вічність люди такого рівня, відчуття втрати згодом тільки набуває сили, осмислене до масштабу його особистості і таланту. Але наше священне покликання і гордість, як сучасників, друзів, учнів і нащадків у тому, щоб і в прийдешніх поколіннях шанувати, розуміти і берегти велич українського поетичного слова, дарованого нам Майстром.

Пам’ять про Дмитра Дмитровича Креміня завжди буде жити у наших серцях, та в його безсмертних творах. А хвилюючі думки і почуття у римах великого поета звучатимуть для миколаївців у ці дні на хвилях радіо «Рідна вулиця».

Живуть мислителі й оратори,

Звідколи світ – сто тисяч літ.

А треба сіяти й орати,

А ще й збирати чесний хліб.

А там, де зерна, є й полова.

Та на поверхню вирина

Не пил словес, а мука слова

в мить перед сходженням зерна.

Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради