На початку ХХ століття стрімкий темп розвитку Миколаєва потребував прогресивнішого рішення, на відміну від діючого кінно-залізничного сполучення, перевезення пасажирів та зв’язку віддалених районів. Почалась робота з проєктування міського трамваю. Перші вагони виготовила бельгійська фірма «Сименс і Гальске».

          У 1913 році конка була викуплена містом у її власника – Бельгійського Анонімного товариства, а  наступного року в місті вже був пущений перший електричний трамвай.

          До складу конки входив дерев’яний павільйон на перетині двох важливих транспортних артерій – Херсонського шосе (сьогодні – проспект Центральний) та вулиці Соборної. Саме на місці цього павільйону і була побудована перша електрична трамвайна підстанція (автор невідомий) в стилі модерн з використанням елементів мавританського стилю, яка стала унікальною для архітектури міста кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

          Трамвайна підстанція представляє собою двоповерхову кам’яну споруду, яка завершується з півночі двоярусною восьмигранною вежею з усіченим куполом. Через декілька років після завершення будівництва купол над вежею замінили на шоломовидне навершя. Усічена форма конусу представляла собою вентиляційний розтруб, а власне вежа слугувала каналом, якими охолоджувались трансформатори всередині підстанції.

          Активна фаза функціонування будівлі як трансформаторної підстанції тривала до 1933 року. З 1933 до 1973 років споруда пустувала.

          У 1970 році в місті планували розширити проїжджу частину центрального проспекту, знести трамвайну підстанцію та побудувати на її місці перехід. Однак архітектор Ольга Попова запропонувала зберегти будівлю, переобладнавши  її в кафе.

          У 70-х роках тут розмістилось кафе «Садко», згодом – бар «Ассоль». Жодних змін у первісному зовнішньому вигляді будівлі, окрім змін в інтер’єрі у зв’язку з пристосуванням, під час її перепрофілювання, окрім заміни вхідних дверей, не відбулось. Як заклад громадського харчування вона функціонувала до 90-х років ХХ століття.

          Наприкінці 1990-х років будівля  перейшла  у приватну власність акціонерного товариства закритого типу «ЕКСПО-Миколаїв», яке у 2004 році перепродало її АППБ «Аваль».

          Нещодавно  пам’ятка перейшла у комунальну власність міста. Наразі триває пошук коштів на її ремонт і реставрацію з метою подальшого використання.