Друзі, продовжуємо чудову мандрівку нескінченними просторами мовознавчої науки. Як часто у нашому житті з’являються зовсім несподівані мовні сполучення, які вважаються «модними», але неправильними. Пригадаймо деякі з них.

Останнім часом вживання слова «крайній» замість «останній» набуло широкого розповсюдження. Філологи стверджують, що це велика помилка. Слово «крайній» в українській мові має чітке значення: «той, що скраю». Тому останнім може бути слово, квиток, почуття. А крайньою буде хата на вулиці, товар, що лежить скраю тощо.

Погодьтеся, помилки в наголосах можуть змінити навіть значення слів, наприклад: зАмок – замОк, плАкати – плакАти тощо. Тож зовсім не варто плутати наголос і в назві рідної країни, адже часто можна почути «укрАїнський». Все насправді дуже просто: іменник «УкраЇна» передав у спадок беззмінний наголос прикметнику «украЇнський»!

А ось ваш друг гарний чи хороший? А може і гарний, і хороший? У чому ж різниця між цими словами? Слово «гарний» краще вживати, коли йдеться про приємну зовнішність чи ознаку. Наприклад, гарні дівочі очі, гарний краєвид. А слово «хороший» – в значенні «добрий», «той, що заслуговує схвалення»: хороший вчинок, хороша книжка. Тож, як бачимо, друг може бути і гарним, і хорошим!

Друзі, переглядайте слайди й прокачуйте свою українську! Нехай ваше мовлення щоразу стає більш виразним, правильним і чітким!

Бажаємо успіху!