«Ікони в нашому житті» ‒ саме під такою назвою 25 травня у затишній атмосфері бібліотечної зали відбулася зустріч з шанованим гостем ‒ рівнянином, членом Національної Спілки іконописців України Андрієм Цимком. Його ім’я відоме в усьому світі, а роботи прикрашають іконостаси храмів навіть далеко за межами Батьківщини. Написання ікон, реставрацію та розпис церков чоловік вважає справою життя. Зараз у доробку художника півсотні творінь. До процесу народження ікони майстер ставиться з особливим розумінням, бо вважає, що вона відчиняє людській душі віконце до самого Бога. Це розуміння прийшло до нього під час навчання в Полтавській місіонерській духовній семінарії. Перед роботою художник незмінно надихається молитвою, аби образ був написаний у душевній гармонії.
Під час зустрічі пан Андрій зазначив, що образи святих – це свідки духовної культури, яка передається у спадок від діда-прадіда, і є справжньою священною скарбницею народу. Вважається, що ікона відкривається лише тому, хто прагне до вищих цінностей. Це особливі коди, що через знаково-символічну систему допомагають людині зазирнути вглиб своєї душі, доторкнутися до найтонших її струн і пізнати щось дуже важливе.
Андрій Цимко наголосив, що саме майстерність іконописця дозволяє передати всю глибину святих образів. Вираз очей, вуста, жести рук – усі елементи прописуються за суворим іконописним каноном. Художник поділився з учасниками заходу цікавими фактами щодо процесу створення ікон, набуття ними духовної сили. Окрему увагу майстер зосередив на історичних витоках виникнення канонів, формуванні стилів, символіки іконопису, техніки написання тощо. А ще Андрій Цимко розповів про найвідоміші старовинні ікони: «Спас Нерукотворний», «Христос Пантократор», «Христос на престолі», «Пресвята Богородиця Троєручиця», «Богородиця Одигітрія», «Богородиця Оранта», «Вхід Господній до Єрусалиму» та інші. Присутні переглянули фрагмент відеофільму про розпис Андрієм купола каплиці, який він зробив ще за студентських років.
Зустріч із талановитим художником із міста Рівне викликала неабиякий інтерес у миколаївців. Значення подібного спілкування важко переоцінити. У бурхливому, жорстокому сьогоденні воно надихає наших сучасників, наповнюючи благодаттю їхні душі й серця!
